Brakuje słów…
Brakuje słów by wyrazić bezbrzeżny smutek, który spłynął na nas po usłyszeniu informacji o śmierci Księdza Biskupa Bronisława Biernackiego. Żal ściska serce a łzy same płyną...
Przyszedłeś jako proboszcz do parafii Barskiej będąc młodym księdzem. Nigdy nie pozwoliłeś żeby Twoi parafianie szli najłatwiejszą drogą w życiu świeckim i życiu duchowym. Nigdy też nie zapomnimy Twoich dobitnych i mocnych kazań. Tobie zawdzięczamy zachowanie polskiego ducha w parafii. Właśnie Ty byłeś inicjatorem powstania w 1989 roku pierwszej w obwodzie Winnickim polskiej organizacji w Barze. Dołożyłeś wszelkich starań aby w szkole № 1 rozpoczęła się fakultatywna nauka języka polskiego, a w roku 1992 z jakim zachwytem zanurzyłeś się w zorganizowanie koncertu z okazji rocznicy Polskiej Konstytucji 3 Maja. To były nasze wspólne pierwsze kroki na rzecz odrodzenia polskiej kultury, tradycji i języka polskiego na Podolu.
Księże Bronisławie, 23 lata życia parafialnego pod Twoim przewodnictwem – to czas który na zawsze pozostanie nierozerwalnie związany z częścią życia każdego człowieka w parafii Barskiej.
Później nastąpiły lata Twego biskupstwa w Odessie. Nie wiem czy wiedziałeś o tym, że mówili o Tobie jako o Legendzie Podola. Byłeś wzorem i przykładem dla wszystkich, wśród których się znalazłeś. Z całego serca dziękujemy.
Po latach posługi biskupiej w Odessie wróciłeś jednak na swoje ukochane Podole. Wspominam Twoje wizyty w Domu Polskim w Barze. Jakże cieszyło się Twoje serce, że te początki, które założyłeś w sprawie odrodzenia polskości w Barze, dały nieprzewidziany efekt.
Pusto i smutno bez Ciebie, Drogi Księże Bronisławie. Byłeś dla nas wzorem i opoką. Zawsze będziesz miał szczególne miejsce w naszych sercach i pamięci. Spoczywaj w pokoju. Mam nadzieję, że miłosierny Bóg pozwoli nam się spotkać w niebie.
Żegnamy Cię w głębokim smutku...
Małgorzata Miedwiediewa
Не вистачає слів, щоб висловити безмежний смуток, який огорнув нас після звістки про смерть отця-єпископа Броніслава Бернацького. Скорбота стискає серце і сльози течуть самі собою....
Ти прийшов на Барську парафію як настоятель ще молодим священиком. Ти ніколи не дозволяв своїм парафіянам йти найлегшим шляхом у світському та духовному житті. Ми також ніколи не забудемо Твоїх переконливих і сильних проповідей. Тобі ми завдячуємо збереженням польського духу в парафії. Саме Ти був ініціатором створення першої польської організації в Барі на Вінниччині у 1989 році. Ти зробив все можливе, щоб розпочати факультативні заняття з польської мови в школі № 1, а в 1992 році з яким ентузіазмом поринув в організацію концерту з нагоди річниці польської Конституції 3 травня. Це були наші перші спільні кроки для відродження польської культури, традицій і мови на Поділлі.
Отче Броніславе, 23 роки парафіяльного життя під Твоїм керівництвом - це час, який назавжди залишиться невід'ємною частиною життя кожної людини в Барській парафії.
Потім були роки Твого єпископства в Одесі. Не знаю чи знав, що Тебе називали Легендою Поділля. Ти був взірцем і прикладом для всіх тих, серед кого перебував. Ми дякуємо Тобі від щирого серця.
Однак після років єпископського служіння в Одесі Ти повернувся на своє улюблене Поділля. Пригадую Твої візити до Польського дому в Барі. Як раділо Твоє серце, що ті починання, які Ти започаткував для відродження польськості в Барі, мали непередбачуваний ефект.
Порожньо і сумно без Тебе, дорогий отче Броніславе. Ти був для нас прикладом для наслідування і опорою. Ти завжди будеш займати особливе місце в наших серцях і пам'яті. Спочивай з миром. Сподіваюся, що милосердний Бог дозволить нам зустрітися в небі.
Ми прощаємося з тобою в глибокій скорботі....
Маргарита Медведєва
