Festiwal w Kielcach ważnym doświadczeniem dla „Aksamitek”...
Szanowni organizatorzy festiwalu,
Chcielibyśmy serdecznie podziękować Arkadiuszowi Szostakowi za niesamowitą możliwość uczestnictwa w festiwalu. Państwa pasja do sztuki i profesjonalizm doskonale przejawiały się w każdym detalu organizacji wydarzenia. Gala koncertowa, którą pomogliście zrealizować, na długo pozostanie w naszej pamięci jako ogromne wydarzenie artystyczne.
Serdeczne podziękowania również dla Tomasza Reimera za jego nieoceniony wkład jako komendant festiwalu. Jego profesjonalizm i dbałość o szczegóły pozwoliły nam czuć się komfortowo.
Ogromne słowa uznania kierujemy również do naszych utalentowanych choreografów – Hanny, Mateusza i Antoniny. Wasza praca zachwyciła nas swoim pięknem i wyrazistością, ożywiając najśmielsze pomysły i przekraczając wszelkie oczekiwania. Dzieci spróbowały wielu nowych rzeczy (folklor, gdzie pani Hanna połączyła Polskę i Ukrainę, jazz, contemporary, voguing, hip-hop).
Dzięki Wam nie tylko cieszyliśmy się procesem, ale także poczuliśmy prawdziwą energię twórczą. Stworzyliście festiwal, który na długo pozostanie w naszej pamięci.
Szczególne podziękowania kierujemy także do Polskiego Domu za możliwość, którą dzieciom daliście do zaprezentowania siebie. Takie wartościowe przeżycie jest dla nich bezcenne!
Wiktoria Kuczeruk
Czuwaj - to nowe słowo harcerskie, które usłyszałem w Kielcach. Dla mnie jest ono bardzo podobne do słowa uczucie. W Kielcach Aksamitki najlepiej zrozumiały, co to jest uczucie, uczucie harcerskiego festiwalu, harcerskiej atmosfery. Mieliśmy okazję uczestniczyć w wielu warsztatach, które na początku były trudne, ale po kilku treningach wszystko się udawało. Na przykład warsztat tańca ludowego, na którym pani Hanna opowiedziała o błędach w naszych tańcach i nauczyła nas nowych ruchów, których wcześniej nawet nie próbowaliśmy, za co jej bardzo dziękujemy. Warsztaty jazzu z Mariuszem (pamiętam, że nie lubicie formy pan Mariusz), po których trudno było powstrzymać pozytywne emocje i energię, którą nam dawaliście. Warsztaty contemporary z panią Antoniną i Mirą były najbardziej relaksacyjne, ponieważ pani Antonina wybierała ruchy, które jednocześnie nas rozciągały i relaksowały po ciężkim dniu, za co jej bardzo dziękujemy.
Harcerska atmosfera obejmowała również spacery po mieście w celu wykonania miejskiej gry, wieczory z rysowaniem choinki i wiele innych rzeczy, ale najważniejsze było przed nami – występ na Kadzielni. To była największa scena, na której tańczyliśmy. Po dwóch ciężkich dniach prób zrobiliśmy to - wystąpiliśmy! W rezultacie zdobyliśmy złotą choinkę! To wynik, którego nie osiągnęlibyśmy bez ciężkiej pracy zespołu "Aksamitki"; naszej opiekunki Wiktorii Kuczeruk, która nad nami czuwała i nas wychowywała; Wiktorii Słobodianiuk, która zawsze nam pomagała, nawet gdy chodziło o przyszycie małego guzika; naszych wolontariuszek-organizatorek Justyny Terlińskiej i Zofii Słobodianiuk (ubiegłorocznej absolwentki Domu Polskiego), które zawsze przekazywały nam najnowsze wiadomości organizacyjne i pomagały rozwiązywać nasze problemy; naszej Diany Franczuk, która opracowała taniec i zawsze w nas wierzyła.
Po Kielcach mamy tylko pozytywne emocje i bardzo nam się tam podobało.
Czuwaj!
Dmytro Pidłubny
Шановні організатори фестивалю,
Щиро дякуємо Аркадіушу Шостаку за неймовірну можливість взяти участь у фестивалі. Ваша пристрасть до мистецтва і професіоналізм чудово проявлялися в кожній деталі організації події. Гала-концерт, який ви допомогли реалізувати, надовго залишиться в нашій пам'яті як велика мистецька подія.
Щирі подяки також Томашу Реймеру за його неоціненний внесок як коменданта фестивалю. Його професіоналізм і увага до деталей дозволили нам почуватися комфортно.
Величезні слова визнання також адресуємо нашим талановитим хореографам – Ганні, Матеушу та Антоніні. Ваша робота захопила нас своєю красою та виразністю, оживляючи найсміливіші ідеї та перевершуючи всі очікування. Діти спробували багато нового (фольклор, де пані Ганна поєднала Польщу та Україну, джаз, contemporary, voguing, hip-hop).
Завдяки вам ми не лише насолоджувалися процесом, але й відчули справжню творчу енергію. Ви створили фестиваль, який надовго залишиться в нашій пам'яті.
Особлива подяка також Польському Дому за можливість, яку ви надали дітям, щоб вони могли показати себе. Такий цінний досвід є для них безцінним!
Вікторія Кучерук
"Czuwaj" — це нове харцерське слово, яке я почув у Кельцях. Для мене воно дуже схоже на слово "відчуття". У Кельцях "Оксамитки" найкраще зрозуміли, що таке відчуття — відчуття харцерського фестивалю, харцерської атмосфери. Нам довелося побувати на багатьох майстер-класах, які спочатку були важкими, але через кілька тренувань все вдавалося. Наприклад, на майстер-класі народного танцю пані Ганна розповіла про помилки у наших танцях та навчила нас новим рухам, які ми раніше навіть не пробували. За це їй дуже велике дякую.
Майстер-класи джазу з Маріушем (пам'ятаю, що ви не любите форму "пан Маріуш»), після яких було важко стримувати позитивні емоції та енергію, яку ви нам дарували. Майстер-класи контемпорарі з пані Антоніною та Мірою були найбільш релаксаційними, адже пані Антоніна підбирала рухи, які одночасно розтягували та розслабляли нас після важкого дня. За це їй велика подяка.
До харцерської атмосфери також входили прогулянки містом для виконання міської гри, вечори за малюванням ялинки та багато іншого, але головне було попереду — це виступ на Kadzielni. Це була найбільша сцена, на якій ми танцювали. Після двох важких днів репетицій ми це зробили - ми виступили! В результаті ми отримали золоту ялинку. Це результат, якого ми б не досягли без старанної праці колективу "Оксамитки"; нашого опікуна Вікторії Кучерук, яка за нами приглядала та виховувала; Вікторії Слободянюк, яка завжди нам допомагала, навіть якщо треба було пришити маленький гудзик; наших волонтерів-організаторів Юстини Терлінської та Софії Слободянюк (минулорічної випускниці Польського Дому), які завжди повідомляли нам останні організаційні новини та допомагали вирішувати наші проблеми; нашої Діани Франчук, яка поставила танець та завжди в нас вірила.
Після Кельц у нас залишилися тільки позитивні емоції, і нам там дуже сподобалося.
Czuwaj!
Підлубний Дмитро
